У світі агронауки: Як і де винаходяться засоби для захисту рослин

Spread the love

Де «народжуються» препарати

Щоб вивести на ринок нові ефективні препарати і сорти рослин, агрокомпанія повинна володіти потужним науковим потенціалом. Тому всі великі виробники інвестують в науку. Вони мають власними науковими центрами, де проводяться сотні досліджень і здійснюється пошук унікальних рішень.

Як виглядають сучасні наукові майданчики? Наприклад, науково-дослідний центр Jealott’s Hill (Англія) компанії Syngenta об’єднує понад 10 дослідницьких напрямків. Над розробкою нових продуктів і їх безпекою працюють понад 800 вчених. За рік в Jealott’s Hill розробляють десятки нових сортів і препаратів для захисту рослин. Науковий центр розпочав свою роботу ще в далекому 1927 році на базі трьох фермерських господарств, розташованих по сусідству. Сьогодні це найбільший центр з глобальної мережі з 119 R&D майданчиків.

Що стоїть за новими винаходами

Виведення нових продуктів на ринок не тільки наукомісткий, але і высокозатратный процес. Наприклад, на розробку одного ЗЗР компанія витрачає від $280 млн. А ось виведення на ринок нового гібрида рослин коштує близько $100 млн.

Якщо говорити про глобальні інвестиції, то наукові дослідження коштують компанії не менш $1,5 млрд на рік

Розробка нових продуктів вимагає великих часових ресурсів. Приміром, від початку роботи над новим препаратом (ЗЗР) і до його першого продажу в середньому проходить 10-12 років.

Чому так довго? На першому етапі вчені працюють над пошуком діючої речовини — хімічної сполуки, яка в подальшому стане «серцем» препарату. Зазначимо, що для того, щоб знайти одне потрібне речовина вчені можуть провести біологічні і хімічні досліди з більш ніж 600 тис. речовинами. Цей процес в R&D центрі повністю автоматизований і потребує лише контролю з боку наукового персоналу.

Наступний етап — створення прототипу готового препарату. Для цього необхідно підібрати додаткові речовини до основної діючої речовини. Процес також здійснюється за допомогою роботизованої лінії, вартість якої сягає $8 млн.

На кожному з цих етапів вчені проводять тести на рослинах, щоб перевірити біологічну активність потенційного гербіциду або інсектициду.

Левову частку грошей і часу компанія витрачає на тестування препаратів з точки зору безпеки

Тестування триває від 8 до 10 років і повторюється на всіх етапах створення продукту. Під ці цілі в центрі працює окремий науковий відділ, який проводить тести по 4 напрямках.

«Для початку відбувається перевірка на токсикологію. Далі ми відстежуємо, як відбувається розпад продукту. На третьому етапі ми визначаємо загрозу для навколишнього середовища. І на завершальному етапі — перевіряємо ризики для людей. Вивчаємо можливі наслідки, як для фахівців, які контактують з препаратом у польових умовах, так і для самих споживачів сільгосппродукції, що піддався химобработкам», — розповідає технічний экспертотдела захисту та безпеки споживчих продуктів Лібі Маунд. І тут же додає, що вся інформація, яку отримує відділ, передається на аудит і варифікацію в органи реєстрації. Головне завдання органів реєстрації — переконатися в тому, що продукти компанії відповідають всім вимогам безпеки і не загрожують довкіллю та здоров’ю людини. «Після ретельних досліджень і перевірки ми отримуємо дозвіл на продаж продукту», — розповідає Лібі.

Реєстрація продукту в Європі — надскладне процедура, яка розбита на 2 етапи. Спочатку відбувається реєстрація діючої речовини, а після отримання дозволу на його використання, починається розробка нового продукту і реєстрація готового препарату. В цілому процес реєстрації займає від 5 до 8 років.

Потенціал України

Абсолютно очевидно, що Україна стає значущою науково-дослідної майданчиком компанії Syngenta. Зовсім недавно, наприкінці червня компанія відкрила науково-селекційний центр в Дніпропетровській області інвестувавши в нього $1 млн. Центр буде спеціалізуватися на селекції кукурудзи і соняшнику, виводячи на ринок посівний матеріал з високим генетичним потенціалом, районованого під агрокліматичні умови кожного регіону. Зазначимо, що це 4-й селекційний центр по соняшнику, інші 3 вже успішно діють Аргентині, Індії і Франції.

Безсумнівно, такі проекти закладає міцний фундамент для сталого розвитку сільського господарства України, а також інтегрує нашу країну в глобальну мережу інноваційних розробок в галузі насінництва та захисту рослин.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Яндекс.Метрика